МЕБЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до
меблювати. Скромно мебльована кімната у квартирі
Безкоровайного (Ігор Муратов, Радісний берег, 1961, 18);
// у знач.
прикм. Найняти мебльовану кімнату.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 661.