МЕДЕЛЯ́Н, а, чол. Собака меделянської породи. — Той [грішник] дума, що вже він меделян, та й силкується гавкати і щоб то і товсто, і страшно (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 248).
МЕДЕЛЯ́Н, а, чол. Собака меделянської породи. — Той [грішник] дума, що вже він меделян, та й силкується гавкати і щоб то і товсто, і страшно (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 248).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 663.