МЕДОК 1, дку, чол. Пестл. до мед. Роботяща [Галочка], як бджілка, і як та робила усе медок, так і у Галочки усяка робота була до діла і до добра (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); З чим оладки? Із медком та з солодким молочком (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13); Що в первому кубочку да солодкий медок, Посидимо, ой посидимо, да й поговоримо (Павло Чубинський, V, 1874, 761); На язиці медок, а на думці льодок (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 152).
МЕДОК 2, у, чол. Сорт столового виноградного французького вина.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 665.