МЕДОВА́Р, а, чол. Особа, що займається медоварінням. Одні помічники медовара колють дрова, другі розводять вогнище (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 70).
МЕДОВА́Р, а, чол. Особа, що займається медоварінням. Одні помічники медовара колють дрова, другі розводять вогнище (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 70).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 664.