МЕДВЕ́ЖИЙ, а, е, діал. Ведмежий. Через річки й ліси, легка думко, неси Мій привіт до братів на чужину, Що у темних борах, у медвежих норах В цю лиху, безпросвітню годину Вони мусять конать (Панас Мирний, V, 1955, 302); [Дудка:] А на яку-небудь власть не наскочимо? [Хапчук:] Чудак ти, Андрюшка! Ну, яка тепер власть по медвежих закутках? (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 276).