МЕДВЯ́НИЙ, а, е, поет. Який має запах, смак меду. Затремтіли роси перші, Чують — ранок медвяний (Михайло Стельмах, V, 1963, 276); Тихий день ввійшов у сад гілчастий, Пахощі медвянії розлив (Любов Забашта, Вибр., 1958, 27).
МЕДВЯ́НИЙ, а, е, поет. Який має запах, смак меду. Затремтіли роси перші, Чують — ранок медвяний (Михайло Стельмах, V, 1963, 276); Тихий день ввійшов у сад гілчастий, Пахощі медвянії розлив (Любов Забашта, Вибр., 1958, 27).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 663.