МЕДИЦИ́НА, и, жін.
1. Сукупність наук про хвороби,
їх лікування та запобігання їм. В 1892 р. я зложив
у Дрогобичі іспит зрілості і.. виїхав до Кракова
вчитися медицини (Василь Стефаник, II, 1953, 17); Космічна медицина
виникла 11 років тому, коли в нашій країні, а згодом
і в Сполучених Штатах Америки почали запускати в
космічних ракетах різних тварин (Фізіологічний журнал, VII, 1,
1961, 3).
Народна медицина — народні засоби лікування
хвороб. Соснова живиця в народній медицині Західної
України в стародавні часи призначалася для приймання
всередину при туберкульозі легень (Наука і життя, 9, 1956,
18).
2. перен., розм. Про лікарів, медичних працівників. [Христина Архипівна:] Нема лікаря, нема і фершала [фельдшера]. Втекли ще вчора, втекла уся медицина (Олександр Корнійчук, I, 1955, 133).
3. заст. Медичний факультет. Був у мене Петров; переводиться в Дерпт на медицину, чистий вічний студент (Леся Українка, V, 1956, 286).