МЕГЕ́РА, и, жін.
1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох богинь помсти.
2. перен., зневажл. Зла, сварлива жінка. — А як знайдемо філоксеру, то ті мегери й очі з лоба повидирають нам (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 196); — А цю твою стару мегеру, оцю Сусанну Петрівну.. треба було б добре провчити, щоб не вела провокаційних розмов (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 45).