МЕЛЬНИКІВ, кова, кове. Прикм. до мельник. Мельник той.. не любив розказувати, й від його Кармель не довідавсь би зроду нічого, коли б не було мельникової дочки (Марко Вовчок, I, 1955, 351); Матвійко зметикував, що це і є той самісінький мельників син, який уміє розмовляти по-пташиному (Олесь Донченко, VI, 1957, 263).