МЕНГІ́Р, а, чол., архл. Нетесаний довгастий камінь, поставлений вертикально, що є одним з видів мегалітичних споруд часів міді-бронзи.
МЕНГІ́Р, а, чол., архл. Нетесаний довгастий камінь, поставлений вертикально, що є одним з видів мегалітичних споруд часів міді-бронзи.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 672.