МЕНЖУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Баришувати. — Ото ж то й є,.. чужими [грішми] і хоче менжувати (Панас Мирний, I, 1954, 198); Бранцями вони [татари] менжу вали, як худобою, і з цього найбільше терпіла Україна, яка межувала з татарами (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 123).