МЕРЕХТЛИ́ВО. Присл. до мерехтливий. Бронзові свічники по кутках мерехтливо блимали вогниками і химерні тіні гойдалися через усю стіну (Натан Рибак, Опов., 1949, 163); Навкруги густішала й густішала темнота, .. і єдиним джерелом світла були тоді зорі, що мерехтливо переливалися вгорі (Семен Скляренко, Карпати, 1954, 47).