МЕРЕ́ЖИВНИЙ, а, е.
1. Зробл. з мережива (у 1 знач.), оздоблений мереживом. Вона вийшла з світлиці вже одягнута в новеньке брунатне кашемірове плаття з білосніжним мереживним комірцем (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 70); Евеліна зітхає. Мне в руках мереживну хустку (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 289).
2. перен. Схожий на мереживо (у 1 знач.). Древньоруські ливарники виготовляли підвіски.., панікадила з складними мереживними візерунками (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 417); Ромашки вже одцвіли, і тепер на тоненьких ніжках похитувалися не білі, мереживні квіти з жовтою серцевиною, а сама ця серцевина (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 412).