МЕРЗЕ́ННІСТЬ, ності, жін. Властивість за значенням мерзенний 2. Вона вже не знала, чому віддати перевагу — шанобі й захопленню перед генієм чи огиді з його мерзенності (Юрій Смолич, I, 1958, 71); Шевченко і написав невеличкий автобіографічний нарис, в якому на прикладі власного життя розкрив нелюдськість, жорстокість і мерзенність самодержавно-кріпосницького ладу (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 166).