МЕРЗЛЯКУВА́ТІСТЬ, тості, жін. Стан і властивість за знач. мерзлякуватий. Було досить холодно й вогко. Мерзлякуватість проймала не тільки тіло, але неначе й душу (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 267).
МЕРЗЛЯКУВА́ТІСТЬ, тості, жін. Стан і властивість за знач. мерзлякуватий. Було досить холодно й вогко. Мерзлякуватість проймала не тільки тіло, але неначе й душу (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 267).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 677.