МЕРЗНУТИ і МЕРЗТИ, зну, знепі, недок.
1.
Твердіти від морозу, перетворюватися на лід; замерзати.
Страшними голосами гули всі заводські й паровозні
гудки, тужачи за Іллічем... У тата на щоці мерзла
сльоза, я її витирав рукавичкою, а вона примерзала до
рукавички... (Юрій Яновський, II, 1954, 17);
// Вкриватися
льодом;
// Псуватися від морозу (про овочі, фрукти).
2. Відчувати холод, страждати від холоду. Погане
порося і в петрівку мерзне! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 281);
На осінньому мерзнем шляху. Темінь. Вітер пронизує
спину (Олександр Підсуха, Героїка, 1951, 103);
// Гинути від морозу.
Горобці на льоту мерзли, падали (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).