МЕТАЛОКЕРА́МІКА, и, жін.
1. Галузь металургії, що виготовляє порошки металів і неметалів, а також вироби з них; порошкова металургія. Особливо розвинулась ця галузь — порошкова металургія, або металокераміка, — у нашій країні в післяжовтневий період (Наука і життя, 3, 1959, 22).
2. Метод одержання виробів з металевого і неметалевого порошку. Завдяки порошковій металургії можна «сплавляти».. навіть метали з неметалами, зокрема з графітом. Звідси й інша назва методу — металокераміка (Вечірній Київ, 30.I 1963, 3).
3. Металеві й неметалеві вироби, виготовлені методами порошкової металургії. Під час проектування конструктори повинні навчитися враховувати крихкість наджаротривких металокерамік (Вісник АН УРСР, 10, 1957, 40).