МЕТОД, у, чол.
1. Спосіб пізнання явищ природи та
суспільного життя. Діалектичний метод;
Марксистський метод;
// Підхід митця, письменника (школи,
течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення
його у своїх творах. Широке бачення явищ в їх русі,
в зв'язках і перспективі, в єдності окремого і
загального — це ж і є одна з найголовніших рис методу
соціалістичного реалізму (Про багатство літератури, 1959, 125);
Високо оцінюючи реалістичний метод Шекспіра,
О. Пушкін вимагає від російських драматичних
письменників всебічного, шекспірівського емалювання
характерів (Про мистецтво театру, 1954, 5).
2. Прийом або система прийомів, що застосовується
в якій-небудь галузі діяльності (науці, виробництві
тощо). Оце хтіла питати: чи не вкажете мені яких
творів про методи етнографічні, а власне, про способи
записування народних пісень (Леся Українка, V, 1956, 31);
Мав методи, признаться, старожитні Тодось у
садовому ремеслі (Максим Рильський, II, 1960, 70); Критикував
[син] допотопні методи добування металу в епоху
звільненої атомної енергії і доводив старого до розпачу
(Юрій Яновський, II, 1954, 108); Семиволос уперто шукає
нових методів буріння (Петро Панч, В дорозі, 1959, 257);
// Спосіб дії, боротьби і т. ін. [Гайдар:] На війні
все набагато складніше. Тут круто повернути —
зламати можна. Інший метод потрібний (Олександр Корнійчук, II,
1955, 30); Так як від усякого болю всередині визнавав
[Завадка] тільки одні ліки: горілку з перцем, так і
в боротьбі з поліцією тримався тільки одного методу:
заперечувати (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 154).