МЕТРОНО́М, а, чол. Механічний прилад з маятником для відраховування на слух рівних невеликих проміжків часу; застосовується при точних вимірюваннях, а також при визначенні швидкості і рівності ритму, темпу під час виконання музичних творів або фізичних вправ. У кімнаті почулося методичне цокання метронома: тук-тук-тук-тук-тук-тук (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 199); * У порівняннях. Чий пульс може зараз бути спокійний, як в метрономі? (Микола Бажан, Роки, 1957, 194).