МЕТРОПО́ЛІЯ, ї, жін.
1. У стародавній Греції — місто-держава (поліс) стосовно до заснованих ним в інших землях поселень (колоній). В VI ст. до н. е. Ольвія була зв'язана жвавими торговельними зносинами з своєю метрополією — Мілетом і з багатьма іншими грецькими містами (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 252).
2. Держава, що володіє захопленими нею колоніями і експлуатує їх. Великобританія, Франція, Сполучені Штати Америки (США) і деякі інші капіталістичні держави володіють колоніями, тобто країнами, які не мають політичної самостійності і управляються властями (губернаторами), призначеними з держав (метрополій), яким вони належать (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 7); Стерли кольори метрополій з політичної карти Африки народи Гани і Гвінеї, Малі й Алжіру (Радянська Україна, 1.XII 1962, 4); * Образно. Письменник [Я. Галан] показав, що протягом усієї своєї історії Ватікан, ця метрополія католицького гангстерства, завжди шукав опори в найреакційніших режимах (Комуніст України, 8, 1962, 56).