МЕТИ́С, а, чол.
1. Тварина або рослина, виведена метизацією. Тепер колгосп має 500 тонкорунних овець і 300 метисів (Колгоспник України, 7, 1958, 26).
2. Нащадок від шлюбу між представниками різних рас. Не раз спалахувала Канада повстаннями, що були затоплені в крові. Два рази повставали індійці і метиси і біла біднота під проводом французького революціонера Луї Рієля (Мирослав Ірчан, II, 1958, 338).