МЕ́ВО, а, сер., діал. Марево. Я скучаю ранньою весною За ріллею в полі, за тобою, Степ черкаський у хвилястім меві (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 23); І всі ці видива й прозорі мева Розтанули і розійшлись, як мла, Коли блакить холодна вереснева В багрових стягах вільно попливла (Леонід Первомайський, II, 1958, 97).