МЕЖУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. розм.
Відділятися, проводячи межі між земельними ділянками.
Селяни межу вались;
// Відділяти себе від кого-небудь.
А все ж снопом не межувалися: подруги, як рідні вони —
ні одна вже не злукавить (Андрій Головко, II, 1957, 243).
2. тільки 3 ос., перен. Те саме, що чергуватися. На його загостреному знизу обличчі межуються і пошана до Мірошниченка, і якась інша, більш потайна думка (Михайло Стельмах, II, 1962, 18).
3. з чим, рідко. Те саме, що межувати 2. Од самого берега Росі, на південь, де Канівський повіт межується з Звенигородським, починається такий рай, якого трудно знайти на Україні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 27).
4. Пас. до межувати 1.