МЕЗО́НИ, ів, мн. (одн. мезон, а, чол.). Загальна назва нестійких елементарних частинок, маса яких є проміжною між масою електрона і масою нуклона. Використовуючи пучки прискорених частинок, можна одержувати різного типу мезони (Наука і життя, 8, 1962, 10); Ще в 1932 році вчені довели існування нейтронів і позитронів. Пізніше заговорили про мезони (Натан Рибак, Час, 1960, 838).