МЕЗИ́НЧИК, а, чол., діал. Зменш.-пестл. до мезинець. Не часті в мене діти були, та все вмирали, тільки мезинчик зостався (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 431).
МЕЗИ́НЧИК, а, чол., діал. Зменш.-пестл. до мезинець. Не часті в мене діти були, та все вмирали, тільки мезинчик зостався (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 431).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 667.