в означеннях
Тлумачення, значення слова «оазис»:

ОА́ЗИС, у, чол. Родюче місце в пустелі або напівпустелі з буйною рослинністю і прісною водою. В тих місцях [Сахари], де на поверхню виходять підземні води, біля джерел і колодязів розташовані оазиси з фініковими пальмами та акаціями (Фізична географія., 6, 1957, 129);
//  перен. Ділянка землі, місцевість, що відрізняється від навколишнього оточення більшою кількістю рослинності. Мені уявилося розкішно-запашпе квітування білястого куща в оазисі степового асканійського підсоння (Іван Ле, Право.., 1957, 7); Він ще не розповів їм, яким трудом був викоханий цей єдиний живий оазис серед відкритого степу (Олесь Гончар, II, 1959, 386);  * У порівняннях. Мов оазис, в чистім полі Село зеленіє (Тарас Шевченко, II, 1963, 172); Довгий шлях,.. І раптом, як оазис у Сахарі, Будівля, набік схилена давно... (Максим Рильський, II, 1956, 65);
//  перен., перев. з означ. Про те, що є відрадним винятком на загальному фоні. — Признайся одверто, перед самим собою, чи ти тоді не був щасливий? Чи я не була квітчастим оазисом у твоїм життю [житті]? (Іван Франко, IV, 1950, 354); З гори я ще раз охоплюю оком комуну і її околиці. Мимохіть думаю: степовий культурний оазис (Мирослав Ірчан, II, 1958, 390).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 461.

Коментарі (0)