ОЦИНКО́ВКА, и, жін., мет.
1. рідко. Дія за значенням оцинкувати, оцинковувати.
2. Шар цинку, що покриває поверхню металу, металевого виробу і захищає його від корозії.
ОЦИНКО́ВКА, и, жін., мет.
1. рідко. Дія за значенням оцинкувати, оцинковувати.
2. Шар цинку, що покриває поверхню металу, металевого виробу і захищає його від корозії.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 828.