ОФІЦЕ́РСТВО, а, сер.
1. Збірн. до офіцер. Слава про злодійкувату Явдошку одбила хіть у панства та офіцерства заїздити до неї (Панас Мирний, II, 1954, 134); Барклай і сам розумів, що його авторитет з кожним днем падає, що серед офіцерства росте невдоволення (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 114).
2. Офіцерське звання, чин.