ОФІЦІО́З, у, чол. У буржуазних країнах — періодичне видання, що офіційно не є органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди. Війна закінчилась, але гармати гримлять, — якщо не на полі бою, то на сторінках офіціозу гарматних заводчиків (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 18); На другий день після запуску радянського штучного супутника Землі ватіканський офіціоз «Оссерваторе Романо» писав, що це велике досягнення передової науки нібито «не шкодить основам католицької віри..» (Наука і життя, 1, 1958, 46).