Словник української мови

ОЛІВЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до олівець. Проба [чавуну] своїм виглядом нагадує олівець і тому зветься олівцевою пробою (Вісник АН УРСР, 5, 1957, 51);
//  Який виробляє олівці. Олівцева фабрика;
//  Зробл. олівцем. За час плавання Василь Калуга створив понад 80 живописних етюдів, композицій і олівцевих рисунків (Мистецтво, 1, 1967, 20).
 Олівцеве дерево — те саме, що ялівець. Ось простяглася алея вічнозеленого ялівцю. Його називають олівцевим деревом: цінна деревина використовується для виготовлення олівців (Літературна газета, 13.V 1958, 1).