ОЛИВА, и, жін.
1. Вічнозелена субтропічна рослина
родини маслинових з їстівними плодами, з яких
одержують харчову і технічну олію; маслина. При самому
березі голі, дикі, сіро-червоні скелі, далі узгір'я, поросле
буйними зеленощами: лаврів, магнолій, олив, кипарисів
і т. ін., цілий гай (Леся Українка, I, 1951, 157); Скрізь —
пооранії ниви. Із землі ростуть зілля; Плід готується
в оливи (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59);
// Плід цієї рослини.
2. Нижчий ґатунок олії, який добувається з плодів
цього дерева гарячим пресуванням і використовується
для освітлення (перев. у лампадах), для змащування
чого-небудь і т. ін. Дід Григорій, змастивши голову
оливою з лампадки, пішов на кладовище до свого
небіжчика-побратима (Олександр Довженко, I, 1958, 75).
♦ Доливати (долити) оливи до огню (в огонь),
рідко — те саме, що Підливати (підлити) масла у вогонь
(див. масло). Вибух явного повстання на Угорщині долив
оливи до огню і прискорив катастрофу (Іван Франко, III, 1950,
323).
3. заст., рідко. Мастило. Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (Іван Франко, VI, 1951, 254); Одно тільки виразно ясніє у пітьмі: одрізані пальці Андрія. Три жовтих цурпалки, в оливі, з прилиплим піском (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 105).