ОЛИ́ВНИЙ, а, е.
1. Прикм. до олива 1. До подвійних
кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи,
з родючими, плідними — дикі (Гомер, Одіссея, перекл.
Б. Тена, 1963, 109); Шумить верховіття оливного гаю, —
З мого забуття прокидає мене... (Агатангел Кримський, Вибр.,
1965, 53).
Оливна гілка — гілка дерева оливи як символ згоди,
миру. [Мартіан:] Чи ж найпочеспіше у світі — лавр?
Шановний дуб, оливка гілка миру, свячена пальма —
чи ж не рівноправні вони славутнім лаврам? (Леся Українка,
III, 1952, 291).
2. Який діє на оливі, заправлений оливою (у 2 знач.). Оливна лампа.