в означеннях
Тлумачення, значення слова «онуча»:

ОНУ́ЧА, і, жін.

1. Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи). За онучу збили бучу (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 222); Будем.. брате, З багряниць онучі драти (Тарас Шевченко, II, 1963, 390); Він поспішав натягти чоботи, але недбало загортав онучею ногу й чоботи не налазили (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 92).

2. розм. Шматок старої, брудної тканини; ганчірка. Закіптюжені хлопці з польового дозору саме вивалюють з передньої тачанки скрученого віжками офіцера. Товстий, бритоголовий, очі зав'язані, рот заткнутий якоюсь онучею... (Олесь Гончар, II, 1959, 338).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 699.

Коментарі (0)

ОНУЧА́ див. внуча.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 699.

Коментарі (0)