ОШАЛІ́ЛІСТЬ, лості, жін., розм. Стан за значенням ошалілий 2. Самуїл розумів, як небезпечно піддатися всезагальній ошалілості (Павло Загребельний, Диво, 1968, 267).
ОШАЛІ́ЛІСТЬ, лості, жін., розм. Стан за значенням ошалілий 2. Самуїл розумів, як небезпечно піддатися всезагальній ошалілості (Павло Загребельний, Диво, 1968, 267).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 836.