ОШЕЛЕ́ШЕНО, розм. Присл. до ошелешений. Дрозд ошелешено розвів руками, його зеленкуваті очі забігали (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 59); Переляканий Смоляк.. ошелешено блимав очима (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 408).
ОШЕЛЕ́ШЕНО, розм. Присл. до ошелешений. Дрозд ошелешено розвів руками, його зеленкуваті очі забігали (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 59); Переляканий Смоляк.. ошелешено блимав очима (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 408).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 837.