О́ЖЕЛЕДЬ, і, жін. Тонкий шар льоду-на поверхні землі, на деревах і т. ін. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); В садках гірським кришталем блищала ожеледь, бурульки іскрилися і мінилися діамантами (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 447).