ОЖИРІ́ННЯ, я, сер. Стан за значенням ожиріти. Ожиріння — результат порушення динамічної рівноваги між кількістю енергії, яка надходить в організм з їжею, та енергією, що він її витрачає (Наука і життя, 4, 1966, 29); Страждали [люди] від ожиріння й браку свіжого повітря — і не ходили пішки, а їздили в щільно замкнених каретах (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 418); Неля не встигла висловити своєї волі, коли до кімнати увійшов чернець. Це був красивий якоюсь жіночою вродою високий мужчина з помітним вже ожирінням (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 429).