РЯСНО́ТА́, оти, жін. Абстр. ім. до рясний 1, 3. На деревцях уже обнова. Листків зелених ряснота (Олександр Підсуха, Загули.., 1960, 41); Суне [отець Миколай] до отця Вікентія рясноту святешної синьої ряси (Михайло Стельмах, I, 1962, 265).
РЯСНО́ТА́, оти, жін. Абстр. ім. до рясний 1, 3. На деревцях уже обнова. Листків зелених ряснота (Олександр Підсуха, Загули.., 1960, 41); Суне [отець Миколай] до отця Вікентія рясноту святешної синьої ряси (Михайло Стельмах, I, 1962, 265).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 926.